- обладунок
- —————————————————————————————обладу́нокіменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
обладунок — нку, ч. Бойове спорядження воїна в давнину. || розм. Будь яке спорядження взагалі … Український тлумачний словник
арматура — и, ж. 1) тех. Сукупність допоміжних приладів, деталей, необхідних для роботи якого небудь апарата, машини, конструкції. || Сукупність предметів для обладнання електричного освітлення; електроустаткування. 2) буд. У залізобетонних спорудах –… … Український тлумачний словник
зерцало — а, с. Оборонний обладунок із залізних пластин на Русі у 16 17 ст … Український тлумачний словник
лати — лат, мн. Металеве спорядження стародавнього воїна, яке захищало від холодної, а згодом і від вогнепальної зброї; обладунок … Український тлумачний словник
обладнання — 1) (сукуп предметів, механізмів, приладів тощо, потрібних для чого н.), у[в]статкування, оснащення, спорядження, опорядження, обладунок, облада 2) див. умеблювання 1) … Словник синонімів української мови